ДІЄВІДМІ́НЮВАТИСЯ

ДІЄВІДМІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок. 1. Мати, утворювати форми дієвідміни. 2. Пас. до дієвідмі́нювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 300.