ГУРМА́Н

ГУРМА́Н, а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 196.