ГРАНУВА́ЛЬНИЦЯ
ГРАНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до гранува́льник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 158.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГРАНУВА́ННЯ →← ГРАНУВА́ЛЬНИК