ГОТОВЕ́НЬКИЙ

ГОТОВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до гото́вий. Галя покинула полоти й оглянулася округи, наче от стріти готовенька щось несподіване (Вовчок, І, 1955, 318); Ніде правди діти, є ще товариші, які хотіли б одержувати все від держави готовеньким (Рад. Укр., 10.1 1961, 3). ◊ На всьо́му готове́нькому — те саме, що На всьо́му гото́вому (див. гото́вий). — Ви, жінки, розумні на всьому готовенькому (Н.-Лев., III, 1956, 282). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.