АЛЬКО́В

АЛЬКО́В, а, ч. Заглиблення в стіні кімнати для ліжка; ніша. В глибині хати зроблений альков; замість ліжка в нім маленька естрада (Л. Укр., III, 1952, 44); Таємничий альков із вигнутим склепінням ховався за складками важкої завіси (Донч., III, 1956, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.