АЛЬБУМІ́ННИЙ

АЛЬБУМІ́ННИЙ, а, е, біох. Прикм. до альбумі́н. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АЛЬБУМІ́НОВИЙ →← АЛЬБУМІ́Н

T: 147