АЛЬБУМІ́Н

АЛЬБУМІ́Н, у, ч., біох. Найпростіший білок, розчинний у воді. Зміни складу білкових фракцій сироватки крові у собак при гострій променевій хворобі характеризуються виразним зменшенням кількості альбумінів і збільшенням вмісту глобулінів (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 91). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АЛЬБУМІ́ННИЙ →← АЛЬБО́МЧИК

T: 102