АЛЬБО́МЧИК

АЛЬБО́МЧИК, а, ч. Зменш. до альбо́м. А Володя теж пише вірші. У нього є навіть альбомчик (Донч., III, 1956, 231). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 36.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АЛЬБУМІ́Н →← АЛЬБО́МНИЙ

T: 130