ГОРО́ДНИЦЬКИЙ
ГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до городництва. У городницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою. — Що і як садить весною? (Стельмах, Колосок.., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 136.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГОРО́ДНИЦЯ →← ГОРО́ДНИЦТВО