ГОРДЛИ́ВІСТЬ

ГОРДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. гордли́вий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 127.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГОРДЛИ́ВИЙ →← ГОРДИ́ТИСЯ

T: 215