ГОЛУБ’Я́ТОЧКО

ГОЛУБ’Я́ТОЧКО, а, с. Пестл. до голуб’я́тко; * У порівн. Обнялись, як голуб’яточка, і пішли собі; а над ними так і в’ється чайка,.. як над діточками (Стор., 1,1957,143); [Орися:] Голуб’яточко моє! Тулю тебе до серця, і серце тріпоче, радіє (Кроп., III, 1959, 84). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 120.