ГОЛУБИ́КА

ГОЛУБИ́КА, и, ж. 1. Те саме, що лохи́на. Особливості рослинності субальпійського пояса Карпат характеризують повсюдні зарості з дрібних вічнозелених кущів — чорниць, брусниць, буяхів (голубики) (ГеоЛ. Укр., 1959, 680). 2. Ягоди цієї рослини. У тундрі ростуть лишайники, мохи і болотні трави. Дуже багато ягід — морошки, голубики, брусниці (Фіз. геогр.., 6, 1957, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 118.