ГОЛУ́БИТИСЯ

ГОЛУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. голу́бляться; недок. Голубити (у 1 знач.) один одного. А молоді знай собі голубляться та милуються (Кв.-Осн., II, 1956, 55). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 118.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГОЛУБИ́ЦЯ →← ГОЛУ́БИТИ

T: 154