ГОЛОДРА́БЕЦЬ

ГОЛОДРА́БЕЦЬ, бця, ч., діал., зневажл. Голодранець. Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав, Зовсім зібрався і уклався, І, скільки видно, почухрав (Котл., І, 1952, 70); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця не віддам (К.-Карий, II, 1960, 222). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 114.