ГОЛОВОКРУЖІ́ННЯ
ГОЛОВОКРУЖІ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що запа́морочення 1. Містер Ейбл стримав легеньке головокружіння і рушив за носієм (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 113.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГОЛОВОКРУ́ТНИЙ →← ГОЛОВНЯ́1