ГОДИ́НОНЬКА

ГОДИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до годи́на1 1, 4, 5. На родимій країноньці І при лютій годиноньці Якось легше жить (Дн. Чайка, Тв., 1960, 228). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 103.