АЛЕ́ЙКА

АЛЕ́ЙКА, и, ж. Зменш. до але́я. Від головної алеї відбігали вбік алейки вужчі (Донч., V, 1957, 538). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 33.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АЛЕ́ЙНИЙ →← АЛЕ́ГРО

T: 100