ГЛИБОКОДУ́МНО

ГЛИБОКОДУ́МНО, присл. З виразом зосередження і задуми. Сташка, яка в танцях переходила з рук до рук, кидала оком на високого брюнета, що, глибокодумно підперши голову кулаками, схилився над шаховою дошкою (Вільде, Сестри.., 1958, 378); З великою майстерністю, як актор, я навчився глибокодумно мовчати (Моє життя в мист., 1955, 56). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 84.