ІВА́НПОКИВА́Н

ІВА́Н-ПОКИВА́Н (~ а— ~ а), ч. Те саме, що іване́ць-киване́ць. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ІВА́НЧАЙ →← ІВАНЕ́ЦЬКИВАНЕ́ЦЬ

Смотреть что такое ІВА́НПОКИВА́Н в других словарях:

ІВА́НПОКИВА́Н

іва́н-покива́н див. іва́нець-покива́нець. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 258.

T: 75