ГЕСТА́ПІВСЬКИЙ

ГЕСТА́ПІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до геста́по. — Уже оголошення висить про наш розшук. Від імені «прибитих горем» рідних. А адреса гестапівська… (Ю. Янов., IV, 1959, 209); // Належний гестапо. Гер Макітра в Київ гнався На гестапівській кобилі (С. Ол., Вибр., 1957, 347). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.