ГЕРЦЬ

ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Укр.. думи.., 1955, 367); Опівдні битва притихла, але не втихав герць: сотні турків ганяли на бойовищі, прискакували то тут, то там до окопів, якомога ближче, та викликали козаків на бій (Мак., Вибр., 1956, 486); Вершники з обох боків розступилися й дали місце для герцю (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 146). 2. уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць (Сос., Солов. далі, 1957, 49); Скільки вас полягло у важкому життєвому герці, В нелегкій боротьбі, у годину важку і похмуру (Забашта, Квіт.., 1960, 13). 3. перен. Боротьба думок, поглядів тощо. На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці (Фр., X, 1954, 286); Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б, дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині (Мик., II, 1957, 530); День скінчився словесними герцями (Кач., II, 1958, 442). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 57.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГЕРЦЮВА́ТИ →← ГЕ́РЦОГСЬКИЙ

Смотреть что такое ГЕРЦЬ в других словарях:

ГЕРЦЬ

БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́Н... смотреть

ГЕРЦЬ

ГЕРЦЬ, ю, ч.1. іст. Окрема сутичка, поєдинок українських козаків із ворогами перед боєм.Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мно... смотреть

ГЕРЦЬ

-ю, ч. 1) іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2) уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3) перен. Бороть... смотреть

ГЕРЦЬ

ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу).... смотреть

ГЕРЦЬ

-ю, ч. 1》 іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм.2》 уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок.3》 перен. Бор... смотреть

ГЕРЦЬ

заст.(поєдинок) duel, single combat (fight), joust

ГЕРЦЬ

турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут.

ГЕРЦЬ

Герць, ге́рця, -цеві, на ге́рці; ге́рці, -ців

ГЕРЦЬ

див. бій

ГЕРЦЬ

герць іменник чоловічого роду

ГЕРЦЬ

единоборство, поединок

ГЕРЦЬ

герць, -ю

ГЕРЦЬ = ГЕ́РЕЦЬ

герць = ге́рець — 1) двобій окре­мих лицарів перед головною бит­вою, в якому виявлялося військове мистецтво і вміння триматися на коні; герці були улюбленим війсь­ковим спортом українських коза­ків; див. ще двобі́й. Тоді будеш, вра­жий ляше, вдачею хвалиться, Колиспробуєш зі мною та й на герці биться (дума); Завзятий, як перець, поки не вийде на герець (М. Номис); 2) образно — взагалі бій, бо­ротьба між противниками; поєди­нок. Все так же сяє сонце над зем­лею, як і тоді, коли ми йшли на герць (В. Сосюра). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 134.... смотреть

T: 589