ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ

ГЕОФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до геофізики. В 1875 р. Броунов почав свою трудову діяльність у Головній геофізичній обсерваторії (Видатні вітч. географи.., 1954, 103); // Признач. для досліджень з геофізики. Для виявлення будови великих глибин і центральної частини земної кулі застосовують геофізичні методи (Наука.., 1, 1957, 22). ∆ Міжнаро́дний геофізи́чний рік — період, протягом якого вчені різних країн ведуть комплексне вивчення фізичних властивостей Землі і її оточення за єдиною, наперед погодженою програмою. Полтавська гравіметрична обсерваторія бере активну участь у Міжнародному геофізичному році (Вісник АН, 11, 1957, 49); Гіпотеза Любима й Анатолія включена до плану досліджень.., геофізичного року (Руд., Остання шабля, 1959, 567). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 52.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГЕОХІМІ́ЧНИЙ →← ГЕОФІ́ЗИКА

T: 120