АКУРАТИ́СТ

АКУРАТИ́СТ, а, ч., розм. Про людину, що додержується порядку, точності. Всіма визнаний на кораблі акуратист, він ретельно приглядався, чи не пом’явся та чи не відволожився одяг (Ткач, Крута хвиля, 1956, 295); Олекса зустрів мене вигуком: — Ти акуратист! Ми думали, що ти запізнишся (Перв., Невигадане життя, 1958, 38). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 31.