ГЕЛІОСКО́П
ГЕЛІОСКО́П, а, ч. Окуляр в астрономічній трубі, через який оглядають, поверхню Сонця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 48.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГЕЛІОСТА́Т →← ГЕЛІО́МЕТР