АКУРА́ТНЕНЬКИЙ

АКУРА́ТНЕНЬКИЙ, а, с. Пестл. до акура́тний. Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (Донч., V, 1957, 297). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 31.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АКУРА́ТНЕНЬКО →← АКУРА́ТНІСТЬ

T: 132