ГЕ́РГІТ
ГЕ́РГІТ, готу, ч. Те саме, що гергота́ння, герготі́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 54.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГЕРГЕ́ПА →← ГЕРБУВА́ТИ