ГЕ́ЙКНУТИ

ГЕ́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ге́йкати 1. Вугляр узяв у руки свій батіг І гейкнув на помучені коні (Фр., І, 1955, 50); Втрете показав [дитсадок] пужалном дідусь і гейкнув на волів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 46.