ГАРЦІВНИ́ЦЯ

ГАРЦІВНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Жін. до гарцівни́к 2. На всю губу гарцівниця в людях і в господі (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 36.