ГАРНІ́Р

ГАРНІ́Р, у, ч. Приправа до м’ясних і рибних страв. Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів.., поєднанням овочевих гарнірів з м’ясними і рибними продуктами (Технол. пригот. їжі, 1957, 3); Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів, салатів, закусок, борщів і для багатьох других страв (Укр. страви, 1957, 195); * Образно. Перемога, хай вона хоч яким гарніром приправлена, залишається перемогою (Шовк., Інженери, 1956, 157). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 34.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГАРНІРУВА́ТИ →← ГАРНІЗО́ННИЙ

T: 104