ГАРКУ́ША
ГАРКУ́ША, і, ч. і ж., розм. Той, хто гаркавить.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 32.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГАРЛИ́КАТИ →← ГАРКОТІ́ТИ