ГАРГА́РА
ГАРГА́РА, и, ж., діал. Сварлива жінка. — Вони якісь мені далекі родичі доводяться… Нічого — добрі люди. Коли б не стара гаргара, а то всіх, як іржа залізо те, точить… (Мирний, III, 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 30.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГАРДЕМАРИ́Н →← ГАРБУЗЯ́ЧИЙ