ГАНЧІ́РНИЙ

ГАНЧІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що ганчір’я́ний. Очі дитини скляніли, обличчя чорніло від задухи, з рота стриміла ганчірна затичка (Тют., Вир, 1964, 428). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 27.