ГАЛУ́ЖЕННЯ

ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися. Галуження вик починалося вже на п’ятий — дев’ятий день після з’явлення сходів (Укр. бот. ж.., XVII, 2, 1960, 45). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 21.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГАЛУ́ЗА →← ГАЛУ́БАЛУ́

T: 149