ГАЛАЙКОТА́ТИ
ГАЛАЙКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГАЛАЙКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., діал. Підсил. до гала́йкати. Його прозивали Галаєм, бо вічно, скоро вжене худобу в ліс, галайкоче та галайкоче і невгаває на волосок (Фр., І, 1955, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 18.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГАЛА́ЙСТРА →← ГАЛАЙКОТІ́ТИ