ГАЙНУВА́ТИСЯ

ГАЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до гайнува́ти 1, 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 17.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГАЙНУ́ТИ →← ГАЙНУВА́ТИ

T: 217