ГАЙДАБУ́РА

ГАЙДАБУ́РА, и, ч., діал. Пустун, бешкетник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 16.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГАЙДАБУ́РИТИ →← ГА́ЙДА

T: 252