ГАЗДИ́НЯ
ГАЗДИ́НЯ, і, ж., діал. Господарка. Зоя Жмут добра газдиня, пари в селі їй не було (Коб., III, 1956, 466); Радянська гуцулка — справжня газдиня своєї колись поневоленої землі, своєї країни (Вишня, II, 1956, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 12.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГАЗДУВА́ННЯ →← ГАЗДИ́НЬКА