ГА́РБА́Р

ГА́РБА́Р, я́, ч., заст. Кушнір. Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Оп., Іду.., 1958, 303). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 29.