ГА́КАТИ
ГА́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га. Сокирою рубав сердито — і де бралася та сила, — гекав і гакав, видавлюючи з виморених грудей дикі звуки (Чендей, Вітер… 1958, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 18.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГА́КНУТИ →← ГАКІВНИ́ЦЯ