ГА́БІТ

ГА́БІТ, у, ч., діал. Сутана. Ксьондз приходить, габіт з себе… Жарти починає… (Рудан., Тв., 1956, 128). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 8.