АКО́РДНО
АКО́РДНО. Присл. до ако́рдний2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 28.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АКО́РДОВИЙ →← АКО́РДНИЙ1