ГІНЕКЕ́Й

ГІНЕКЕ́Й, ю, ч. У стародавній Греції — жіноча частина дому. [Кассандра:] Піди, Гелене, до неї в гінекей і там подумай, що ти сказав (Л. Укр., II, 1951, 305). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 71.