Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ГІН, го́ну, ч.1. Дія за знач. гна́ти і гна́тися.Видко було оддалік дві каруци.., немов п'яні хиталися з боку на бік від скаженого гону... (М. Коцюбинсь... смотреть
гону, ч. 1) Дія за знач. гнати і гнатися. 2) с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін). 3) спец. Стан і поведінка баг... смотреть
ГІН (смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват), ГІ́НКА, ГО́НИ мн. Брався (батько) до коси і спрагло проходив гін, а відтак і другий... смотреть
гону, ч. 1》 Дія за знач. гнати і гнатися.2》 с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін).3》 спец. Стан і поведінка б... смотреть
гна́ти го́ном. 1. Швидко рости, змінюватися. Далі пішло так: бурячки росли, а бур’яни гнало. Гоном гнало (Остап Вишня). 2. Переправляти кого-небудь пішки, без допомоги транспорту. — Ватагами набирали нас свої ж отакі земляки у Каховці, гоном гнали в степи, завдаючи в неволю (О. Гончар).... смотреть
імен. чол. родузоол.гон
(шалений) гонитва; П. швидкість, нестримність, навальність; У ФР. розгін; (поля) С. Г. рядок, смуга; мн. ГОНИ
біол.heat; rut, rutting time
гін іменник чоловічого роду
гін, гону .