ГІН

ГІН, го́ну, ч. 1. Дія за знач. гна́ти і гна́тися. Видко було оддалік дві каруци.., немов п’яні хиталися з боку на бік від скаженого гону… (Коцюб., І, 1955, 188); На повному гоні підскочила тачанка (Ю. Янов., Мир, 1956, 121); На перегонах шляхові майстри і сторожі привітно всміхалися машиністові, підбадьорюючи зеленим прапорцем його бистрий гін (Ле, Опов. та нариси, 1950, 157); Щодня Кость улаштовує голубиний гін, щоб зміцнювати пташині крила (Донч., І, 1956, 54). 2. с.г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін). Якщо літак витратив отруту, не закінчивши обробки гону, то сигнальники повинні лишатися на місці, і той самий гін обробляється вдруге (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 84). 3. спец. Стан і поведінка багатьох ссавців у період парування, що характеризується збудженням, підвищеною рухливістю, втратою сторожкості. Найбільш інтенсивний гін спостерігається у оленів у першій половині жовтня (Звірі.. Карпат.., 1952, 58). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 71.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ГІ́НДІ →← ГІМНАСТЬО́РКА

Смотреть что такое ГІН в других словарях:

ГІН

ГІН, го́ну, ч.1. Дія за знач. гна́ти і гна́тися.Видко було оддалік дві каруци.., немов п'яні хиталися з боку на бік від скаженого гону... (М. Коцюбинсь... смотреть

ГІН

гону, ч. 1) Дія за знач. гнати і гнатися. 2) с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін). 3) спец. Стан і поведінка баг... смотреть

ГІН

ГІН (смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват), ГІ́НКА, ГО́НИ мн. Брався (батько) до коси і спрагло проходив гін, а відтак і другий... смотреть

ГІН

гону, ч. 1》 Дія за знач. гнати і гнатися.2》 с. г. Смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват (загін).3》 спец. Стан і поведінка б... смотреть

ГІН

гна́ти го́ном. 1. Швидко рости, змінюватися. Далі пішло так: бурячки росли, а бур’яни гнало. Гоном гнало (Остап Вишня). 2. Переправляти кого-небудь пішки, без допомоги транспорту. — Ватагами набирали нас свої ж отакі земляки у Каховці, гоном гнали в степи, завдаючи в неволю (О. Гончар).... смотреть

ГІН

імен. чол. родузоол.гон

ГІН

(шалений) гонитва; П. швидкість, нестримність, навальність; У ФР. розгін; (поля) С. Г. рядок, смуга; мн. ГОНИ

ГІН

біол.heat; rut, rutting time

ГІН

гін іменник чоловічого роду

ГІН

гін, гону .

T: 100