АЗИМУТА́ЛЬНИЙ

АЗИМУТА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до визначення азимута; признач. для цього (про геодезичні, астрономічні інструменти та їх частини). Азимутальні спостереження. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 24.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АЗО́Т →← А́ЗИМУТ

T: 140