ВСЕПЛОДЮ́ЧИЙ
ВСЕПЛОДЮ́ЧИЙ див. всеплодю́щий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 764.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВСЕПЛОДЮ́ЩИЙ (УСЕПЛОДЮ́ЩИЙ), ВСЕПЛОДЮ́ЧИЙ (УСЕПЛОДЮ́ЧИЙ) →← ВСЕПЕРЕМО́ЖНО (УСЕПЕРЕМО́ЖНО)