АЕРОПЛА́НЧИК
АЕРОПЛА́НЧИК, а, ч., заст. Зменш.-пестл. до аеропла́н. Посеред натовпу, над аеропланчиком, маяли вже червоні прапори з плакатами: "Хай живе авіація!" (Вас., II, 1959, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 22.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АЕРОПО́РТ →← АЕРОПЛА́ННИЙ