ВПИН
ВПИН див. упи́н.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 749.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВПИНА́ТИ (УПИНА́ТИ) →← ВПИЛЬНУВА́ТИ