АДЮЛЬТЕ́РНИЙ

АДЮЛЬТЕ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до адюльте́р; // Який зображує подружню невірність. Адюльтерна повість. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 22.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АД’ЄКТИВА́ЦІЯ →← АДЮЛЬТЕ́Р

T: 118