АДРЕСУВА́ТИ

АДРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Дор., Єдність, 1950, 116); // Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Коцюб., III, 1956, 186). 2. перен. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Загреб., Спека, 1961, 81). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 21.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

АДРЕСУВА́ТИСЯ →← АДРЕСУВА́ННЯ

T: 71