ВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ
ВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для волочіння (в 2 знач.). Для оснащення Артемівського заводу кольорового прокату було одержано велику партію нового прокатного і волочильного устаткування (Рад. Укр., 30. IV 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 733.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВОЛОЧИ́ЛЬНИК →← ВОЛОЧИ́ЛО